Академік Микола Жулинський: Потужна національно-просвітницька платформа

Я завжди висловлював високу оцінку та глибоку повагу до діяльності академіка Петра Тронька, засновника, натхненника і багаторічного керівника часопису «Пам’ятки України». Цей журнал не просто періодичне видання, а один із масштабних національних проектів, який став потужною зброєю у боротьбі за збереження української ідентичності, духовності й історичної пам’яті.

У часи жорсткого радянського ідеологічного тиску (кінець 1960-х – 1970-і роки) Петро Тронько виявив неабияку громадянську мужність. Використовуючи високий статус заступника Голови Ради Міністрів УРСР, він зумів «пробити» та легалізувати видання, яке де-факто займалося національним відродженням.

На мою думку, під його керівництвом «Пам’ятки України» перетворилися із суто інформаційно-методичного відомчого бюлетеня на унікальну всеукраїнську трибуну. Журнал консолідував навколо себе найкращі інтелектуальні сили країни: істориків, письменників, архітекторів та краєзнавців. Саме завдяки редакторській і організаційній політиці Петра Тронька на сторінках часопису підіймалися критичні питання захисту й реставрації знакових об’єктів (зокрема козацьких старожитностей, Хортиці, пам’яток Русі-України), які радянська влада намагалася приректи на забуття.

За ініціативи та під керівництвом академіка Петра Тронька часопис «Пам’ятки України» (до 1988 року – бюлетень «Пам’ятники України») пройшов складну еволюцію: від ідеологічно контрольованого відомчого органу до потужної національно-просвітницької платформи. В умовах радянської цензури редакційна політика полягала в балансуванні: формальні пропагандистські матеріали (світлини пам’ятників Леніну тощо) слугували «прикриттям», під яким публікувалися гострі, резонансні дослідження й дискусійні статті щодо збереження питомої української спадщини.

Саме завдяки цим гострим темам тираж «Пам’яток України» наприкінці редакторської епохи Тронька (на межі 1980-х і 1990-х років) зріс до колосальних 100-120 тисяч примірників, зробивши журнал справжнім бестселером того часу.

Сьогодні Видавничий дім журналу «Пам’ятки України» продовжує демократичні традиції. Окрім того, сучасна Фундація Героя України академіка Петра Тронька спільно з Міністерством культури веде активну роботу з цифровізації та перевидання історичних номерів бюлетеню за 1969-1988 роки, що завжди підтримувала академічна спільнота, зокрема й Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України під моїм керівництвом.

Сподіваюсь, реалізація проекту «Оцифрування документальних пам’яток Музею Фундації Петра Тронька та доповнення його експозиції» за підтримки Українського культурного фонду в межах програми "Культурна спадщина", ЛОТу «Диджиталізація» дасть плідні результати.