Для зв'язку: [email protected]

Психоемоційний стан в культурі спілкування нашого суспільства

Психоемоційний стан в культурі спілкування нашого суспільства
24215 ПЕРЕГЛЯДІВ

Наше людство живе в суспільстві, де відчутна тенденція до уніфікації та спрощення культури поведінки. Ми з іронічною посмішкою можемо спостерігати за людьми, які перш ніж привітатися, знімають капелюха або одягають піджак, зустрічаючи гостей. У наш час люди стають більш розкутими, демократичними, відкритими. Культура нашого спілкування не потребує певних формальностей та умовностей. Однак, це не говорить про те, що сучасна людина не повинна дотримуватися "Правил доброго тону" в суспільстві. Відсутність умовностей не свідчить про нахабство чи безцеремонність до оточуючих, а формальність не говорить про грубість у поведінці. Наразі тема пандемії коронавірусу у світі стала найпоширенішою. Вона досить добре описує нашу з вами культуру поведінки в суспільстві. Люди змушені жити за певними правилами та дотримуватися певних норм поведінки. Однак суспільство не звикло жити у відповідно побудованих рамках. Це їх пригнічує, створює дисонанс внутрішніх та зовнішніх відчуттів. Хтось починає виплескувати емоції на інших. Вже побудоване поняття проблеми на рівні, як психологічного, так і фізичного. Люди стають одне для одного об'єктом відкриття своїх особистих проблем. Вони навіть не замислюються, що досить прагматична ситуація ( наприклад, хтось не одягнув маску чи не дотримався відстані) стає повним конфліктом. Люди в цей час починають пригадувати, що зараз перебувають в економічній кризі, що відбуваються проблеми в родині, в суспільстві.
Психологиня Яна Фруктова говорить, що будь-яка кризова ситуація впливає на психоемоційний стан людини, тому що змінює її фізіологію, зокрема через співвідношення певних гормонів, наприклад збільшення кортизолу. Роздратованість, поганий настрій-це логічні супутники будь-якої кризової ситуації. В залежності від того, який в людини темперамент, які цінності чи виховання і які моделі поведінки сформували батьки та її найближче оточення, так людина і реагує. Безумовно, негативні емоції, які є причиною поганого фізичного стану чи емоційного перезбудження і перевтоми, особливо, якщо це відбувається тривалий час, позначаються на нашій поведінці. У світі існують культури з низьким рівнем конгруентності, транслювання внутрішнього емоційного стану на загал, як от в Китаї , де люди максимально стримують себе. Їхня чемність може бути штучною, награною, вона скоріше ритуальна. Але така модель поведінки дозволяє не збільшувати рівень стресу у людини, яка поряд з тобою. Проте психологиня не радить калькувати таку «штучну» поведінку, а наполягає перемикати свою увагу на позитивні аспекти життя, які надихають відновитися фізично та морально, провести роботу з трансформації негативних почуттів та емоцій, позбутися роздратування, поспілкуватися з найближчими людьми, проговорити проблему та згодом відновити активне соціальне життя. Це стало основою питання: чи потрібні сучасній людині добрі манери поведінки чи кожен будує собі місце під сонцем? Проте психологи вважають, що ввічливість та делікатність у стосунках з оточуючими потрібні нашим сучасникам так само як і колись. Наша психологія влаштована так, що якими б модерними ми себе не вважали, культуру поведінки в суспільстві повинні дотримуватися. Добрі манери насамперед це повага до інших та не меншою мірою повага до самого себе. Дотримуватися гарних манер і правил в суспільстві означає почувати себе впевнено та комфортно.
Психологиня Яна Фруктова говорить, що виховані люди, для яких цінністю є не тільки власне здоров'я, але і стан оточуючих, знаходять вияв негативних емоцій, наприклад, в мистецтві, в музиці. Тримати в собі емоції не є корисним для організму. Інша справа, що ми робимо зі своїми емоціями. Перше, це логічно і ми сприймаємо це як факт зміни нашого настрою, друге, ми знаходимо прийнятні моделі реалізації негативних емоцій. Також, за словами психологині, ми повинні створювати кордони безпечної зони. Важливо розуміти, чи турбуємося ми про свій стан здоров'я, чи вчасно звертаємося до лікаря і чи правильно визначаємо ми зону небезпеки.
- Безпечна зона-основна потреба людини від народження. Якщо ми в масці, на достатній відстані, дотримуємося гігієнічних норм, то в нас стає все менше приводів для хвилювання. До того ж, вихована людина, чемна людина розуміє, що будь-який стрес, вплив не тільки на емоції людини, а і їх фізичний стан. Чим більше стресових ситуацій, тим нижчий рівень імунітету. З вірусними інфекціями поки що в цьому світі не може нічого боротися, окрім власного імунітету людини. Виплескуючи негативні емоції, перебуваючи в стресовій ситуації, ми знижуємо і свій імунітет, і імунітет людей, які поряд. Потрібно свідомо ставитися до своєї поведінки, - стверджує психологиня Яна Фруктова.

Послуги

Мої відео