Прокурор Андрій Шошура: Суд над військовими має бути також військовим
Чому співробітники СБУ вночі напали на прикордонників на Сумщині і навіщо вони взагалі поїхали на кордон з Росією? Що примусило майора, якого звинувачують у наїзді на трьох курсанток у Києві, відмовитися від визнання вини в суді? Які найпоширеніші злочини в бюджетній і земельній сфері за участі військовослужбовців? Як створення військових судів може вплинути на розгляд справ про військові злочини і злочини, скоєні військовими?
На ці та інші запитання в інтерв’ю "Цензор.НЕТ" відповів керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону Андрій Шошура.
– Нещодавно Держбюро розслідувань звітувало про те, що завершено досудове розслідування щодо заступника начальника районного відділу СБУ у Сумській області, якого підозрюють у нападі разом з колегами на прикордонників на кордоні з Росією. Що тоді насправді трапилося? Озвучувалася версія, що причина всіх цих дій співробітників СБУ – хуліганство через зловживання алкоголем. Нібито компанія співробітників СБУ випивала на ставку за 5 км від кордону. Чи встановило слідство, навіщо заступник начальника відділу бере з собою двох офіцерів і їде вночі на кордон із Росією?
– На місці події були присутні троє співробітників СБУ. Зокрема, двоє молодих оперативників та їхній керівник. Участь у протиправних діях брали лише двоє. Один, який має найменшу вислугу років із них, жодних протиправних дій не вчиняв, дав об’єктивні показання щодо обставин подій. Він має статус свідка у кримінальному провадженні. Керівник та інший оперативник під час досудового слідства вину не визнавали.
Водночас, під тиском доказів один із нападників - оперуповноважений, пішов на співпрацю та уклав угоду зі стороною обвинувачення. Відповідно до умов угоди, він беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень і зобов’язався давати правдиві показання, які повністю викривають іншого учасника подій – його керівника. Законність вказаної угоди підтверджено вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 11 жовтня.
– Яка міра покарання?
– Позбавлення волі на 5 років із випробувальним терміном на 3 роки. Також призначено додаткові покарання у вигляді позбавлення військового звання "лейтенант" і права упродовж трьох років обіймати посади в правоохоронних органах.
Щодо іншого учасника цього злочину – керівника підрозділу, то справу спрямовано до суду з обвинувальним актом. Він своєї вини не визнає.
– Вони обидва не працюють зараз в обласному управлінні СБУ, правильно я розумію?
– Так, їх звільнено з СБУ, і зверну увагу, що розслідуванню цього злочину повною мірою сприяло саме керівництво Служби безпеки України.
– Все ж таки, навіщо ці нетверезі чоловіки поїхали вночі на кордон?
– Досудовим розслідуванням не встановлено факту вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Жоден свідок, який брав участь у святкуванні, не підтвердив факту вживання алкогольних напоїв. Експертиза теж, тому що забір крові робили зранку, після встановлення осіб нападників. Минув певний час, тому алкоголю в крові не виявлено. Як юрист я констатую, що жодних належних доказів вчинення ними злочинів у стані алкогольного сп’яніння немає. Але як офіцер, який віддав військовій службі 24 кращих роки, можу сказати, що жодне відзначення присвоєння чергового військового звання не відбувається без алкогольних напоїв. Зрозумійте мене правильно, я не маю на меті зламати цю військову традицію, у жодному разі. Я за те, щоб було відповідальне ставлення до цього, так би мовити, військового ритуалу. Відзначили – і додому. Вони святкували на ставку присвоєння чергового військового звання одному з офіцерів. А потім їх потягнуло на "геройства". Тому тут здебільшого хуліганський мотив. Хотіли показати свою уявну перевагу.
– Можливо, вони їхали на якусь зустріч, а прикордонники завадили?
– Ні, там усе значно простіше, жодної конспірології.
– Слухайте, але ж це не просто хулігани, а офіцери СБУ, які чудово розуміли наслідки своїх дій. А керівник підрозділу заздалегідь розповів своїм підлеглим, навіщо вони туди їдуть? Дав їм якийсь наказ?
– Ні, вони взагалі не знали, куди їдуть. Коли процесуальні керівники спеціалізованої прокуратури спілкувалися з ними, то на їхнє питання: чому ви сприяли вашому керівництву, відповідь була приблизно такою: керівник діє, я його підтримую. Вони залишили автомати фактично на місці події, частину магазинів - біля відділу прикордонної служби, а два магазини викинули по дорозі.
Тобто, на думку обвинувачення, це вказує на те, що в них було бажання показати прикордонникам, хто тут "головний".
Оскільки організатор цих подій будь-яких показань не дає, тому можливо він пояснить свої мотиви під час судового засідання.
– Коли ця подія сталася, у ЗМІ висловлювалися думки, що, можливо, ці співробітники СБУ мають якесь відношення до контрабандних схем і саме це було приводом нічного вояжу. Ви кажете, що жодних зустрічей там у них заплановано не було. Та чи перевіряли загалом їхню можливу причетність до якихось контрабандних схем?
– Версію про причетність до контрабандних схем співробітників СБУ, які напали на прикордонників, перевіряли. Вона не підтвердилася.
– Глава держави приділяє велику увагу протидії контрабандним схемам. Поговорімо про санкційні списки. Чи встановлюються серед співробітників прикордонної, митної служб та СБУ особи, пов'язані з тими, хто до них потрапив?
– Процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, де б підозру було повідомлено митникам, наші прокурори не здійснюють. Це не наша компетенція. Щодо прикордонників і співробітників СБУ таких проваджень в Центральному регіоні немає.
– Нещодавно колишній співробітник СБУ прийшов до ДБР зізнатись у вбивстві людини, яка намагалася вербувати його для вчинення терактів. Як відомо з повідомлення пресслужби ДБР, він стверджував, що одразу поїхав до своїх колишніх колег, але там, як йому здалося, розповідь не сприйняли всерйоз, тому він пішов у ДБР. Чи перевіряють дії цих співробітників СБУ?
– Я не знайомий із цими матеріалами, тому не можу це прокоментувати. До нас кримінальне провадження, де б ішлося про незаконні дії чинних співробітників СБУ у зв’язку з цією ситуацію, не надходило.
– В Офісі генпрокурора під головуванням Ірини Венедіктової відбулася спільна нарада керівників правоохоронних органів з питань протидії кримінальним правопорушенням у сфері незаконного обігу зброї і наркотичних речовин. Там ішлося і про споживачів, і про тих, хто продає наркотики. Чи є факти, коли до розповсюдження наркотиків залучають військовослужбовців?
– Наркотики – це наразі серйозна проблема для суспільства загалом. Усі ці надписи на стінах будинків із назвами "наркотичних" телеграм-каналів, наявність так званих "закладок"… А оскільки Збройні Сили й інші військові формування – це віддзеркалення суспільства, проблема не оминає і силовий блок. Саме тому наприкінці жовтня в Офісі генерального прокурора під головуванням заступника генпрокурора Максима Якубовського відбулася спільна нарада з керівниками органів військового управління, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби зв’язку та захисту інформації. У ній брали участь заступник міністра оборони, головнокомандувач Збройних Сил України, начальник Генерального штабу, командувачі видів і родів військ, оперативних повітряних командувань, командувач Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Як бачите, рівень відповідного представництва учасників підтверджує серйозний та комплексний підхід до зазначеної проблеми.
Ми активно розслідували, а зараз здійснюємо процесуальне керівництво у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у військах. Загалом у регіоні упродовж 2021 року до суду спрямовано 54 обвинувальних акти щодо цієї категорії кримінальних правопорушень, 2 з яких вчинені у складі організованих груп.
Я розумію, що статистичні показники мало кого цікавлять і, на перший погляд, навряд чи можуть вразити. На жаль, у суспільстві панує хибна думка, що органи прокуратури займаються, так би мовити, "спортивною рибалкою": спіймали – відпустили…
– Але ж і таке є.
- Спробую на реальних прикладах змінити таку думку наших громадян. Так, в серпні поточного року за підтримки публічного обвинувачення прокурорами Київської спеціалізованої прокуратури Бориспільським міськрайонним судом Київської області визнано винуватими двох громадян, причетних до незаконного виробництва, зберігання, перевезення і збуту наркотичних засобів і прекурсорів. Одного з них засуджено до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, іншого – до 9 років.
– Це військові?
– Ні, цивільні. Але вони поширювали наркотичні засоби серед військовослужбовців військово-навчального центру "Десна".
Ще за одним провадженням Васильківським міськрайонним судом Київської області громадянина, який продавав курсантам військового інституту амфетамін, засуджено до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Є випадки, коли безпосередньо самі військовослужбовці поширюють наркотики. Так, у вересні цього року Бориспільським міським судом засуджено начальника автодрому навчально-тренувального комплексу загальновійськового полігону Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки Нацгвардії до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна й позбавлення військового звання. Йдеться про незаконне придбання, зберігання з метою поширення та незаконний продаж психотропних речовин.
На Житомирщині виявлено групу, до якої долучився військовослужбовець, вони незаконно збували амфетамін. Тут вироку ще немає. Тільки в червні обвинувальний акт спрямовано до суду.
Також викрито протиправну діяльність співробітника управління оперативного чергування й охорони апарату голови Служби безпеки України, який, діючи у складі організованої групи спільно з цивільними особами, незаконно виготовляв амфетамін. Ця організована група в орендованій квартирі та двох гаражах створила склад і лабораторію з виготовлення амфетаміну й систематично збувала його саме в Києві й області.
У січні 2021 року обвинувальний акт щодо вказаних осіб спрямовано в суд, його розгляд триває.
Хочу відзначити взаємодію з внутрішньою безпекою СБУ. Завдяки цій співпраці не лише виявили зазначені кримінальні правопорушення, але і документували дії цивільних осіб, які намагалися підкупити офіцерів спецслужби.
Наприклад, у травні за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону задокументовано факт надання адвокатом неправомірної вигоди службовій особі УСБУ за вчинення нею в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Установлено, що адвокат передала оперуповноваженому одного з відділів контррозвідки управління СБУ в Черкаській області неправомірну вигоду обсягом $400 США за надання висновку щодо її клієнтів-іноземців про непричетність до терористичної діяльності або діяльності спеціальних служб іноземних держав, без її пояснень.
У серпні Соснівським районним судом міста Черкас адвоката визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України (надання неправомірної вигоди службовій особі). Їй призначено покарання в межах санкції статті, а саме - максимальний штраф розміром 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 68 тис. грн.
За місяць, уже за процесуального керівництва Вінницької спецпрокуратури, було затримано громадянина під час спроби підкупити офіцера СБУ, щоб забезпечити безперешкодне функціонування грального закладу без відповідних ліцензій. Кваліфікація й покарання аналогічні.
– Цей громадянин щось знав про цього співробітника СБУ, що наштовхнуло його на такі думки?
– У таких випадках часто громадяни думають шаблонами, посилаються на ЗМІ, які зазвичай пишуть про корупціонерів, а не про порядних працівників правоохоронних органів. Тому і складається хибне враження, що кожний оперативник, слідчий, прокурор – рішала та хабарник. Тут був саме такий випадок.
– Торік у серпні у Києві на території військової частини сталася страшна ДТП. Курсантки Військово-медичної академії стояли біля адмінбудинку. Дівчата прийшли, щоб отримати військову форму перед початком навчального року. Раптом на них вилетів автомобіль, за кермом якого, як відомо з відкритих джерел, був майор Володимир Холодний. Автомобіль на швидкості притиснув трьох дівчат до сходів, травмувавши їм ноги. Що з цією справою? Коли буде вирок?
– Кримінальне провадження зараз слухається в суді, вже на завершальному етапі. Слід зазначити, що спочатку обвинувачений визнавав свою вину, підтверджував фактичні обставини вчинення наїзду на потерпілих, а також факт перебування в стані алкогольного сп’яніння. Відтак він заявив про недоцільність дослідження всіх обставин, оскільки обставини події ним не оспорюються. У подальшому позиція змінилася. Захисником було заявлено клопотання про повне дослідження всіх матеріалів кримінального провадження та допиту всіх свідків. Підсудний його підтримав. Це, до речі, сталося, як тільки журналісти перестали відвідувати судові засідання в цій справі.
Хотіли розглянути справу за скороченою процедурою, але довелося за повною. Зараз залишилося заслухати показання одного свідка та потерпілих.
Позиція останніх – максимально суворе покарання. Це позбавлення волі строком до 8 років.
– Поговорімо про злочини в бюджетній і земельній сфері. Які схеми нині можна назвати найпоширенішими?
– Протидія таким кримінальним правопорушенням – серед пріоритетних напрямів нашої роботи. Такі злочини водночас і прості, й складні.
– Що ви маєте на увазі?
– Поясню. Представники ЗМІ, журналісти-розслідувачі, жодних складнощів не бачать. І я їх розумію. Справді, під час вчинення економічних кримінальних правопорушень злочинці фактично самі себе документують (договори, платіжні доручення, акти виконаних робіт тощо), проте є поняття ризику від провадження господарської діяльності. Проблемним у доказуванні є саме розмежування цивільно-правових відносин з кримінально-правовими. У більшості випадків вирішальними є висновки економічних експертиз, проте вони тривають роками. Через це, остаточне рішення у кримінальному провадженні приймається після сплину певного часу, а в суспільстві нажаль створюється негативне враження щодо діяльності правоохоронних органів.
Наприклад, у лютому цього року скеровано до суду обвинувальний акт щодо колишнього командира однієї з військових частин, дислокованої в Житомирської області, за ч. 3 ст. 425 КК України. Він недбало ставлячись до служби, не забезпечив перевірку складових ціни на матеріально-технічні ресурси й уклав договір про закупівлю робіт "Реконструкція споруди спеціального призначення (системи інженерних засобів охорони периметру)" на території зазначеної військової частини. У подальшому, згаданий полковник не перевірив відповідність цін у акті приймання виконаних будівельних робіт за вищевказаним договором і підписав його, внаслідок чого військова частина сплатила завищену вартість за виконані роботи на загальну суму 1, 412 млн грн.
Розгляд обвинувального акту триває. Досудове розслідування від внесення відомостей до ЄРДР фактично тривало майже два роки, а після повідомлення про підозру – менше місяця.
Або інший приклад. У серпні скеровано до суду обвинувальний акт щодо директора та інженера з технічного нагляду одного з товариств з обмеженою відповідальністю. Щодо першого - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Він з метою привласнення державних коштів під час виконання будівельних робіт в одній з військових частин Житомирщини вніс завідомо неправдиві відомості в акти форми КБ-3 та КБ-2в, а також у проєктно-кошторисну документацію, завищивши обсяги й вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 299 тис. грн. Щодо другого - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, оскільки останній під час виконання будівельних робіт не перевірив відповідність актів фактично виконаним роботам і погодив зазначені акти. Цими діями зловмисники спричинили державі в особі Міністерства оборони України збитки майже на 300 тисяч грн. Досудове розслідування тривало понад півтора року, а після повідомлення про підозру – також до місяця.
Що стосується земельного питання, то у більшості випадків повернення землі відбувається цивільно-правовими заходами – шляхом представництва інтересів держави в судах.
Разом із тим спеціалізовані прокурори стикаються з випадками, коли фізичні особи у кримінальній спосіб заволодівають земельними ділянками. На жаль, є випадки, коли захисники держави дозволяють себе втягнути у протиправні схеми.
Наведу кілька прикладів незаконного повторного одержання особами, які мають статус учасників бойових дій, земельних ділянок. Зокрема, у червні завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яка шляхом обману повторно отримала земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в Корюківському районі Чернігівщини.
Суд погодився з думкою обвинувача і призначив покарання у вигляді штрафу обсягом 34 тис. грн із застосуванням спеціальної конфіскації земельної ділянки в дохід держави.
У серпні за вчинення аналогічного кримінального правопорушення скеровано до суду обвинувальний акт щодо громадянина, який приховав від службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області факт повторного використання ним свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Київської області, не повідомив про попереднє отримання у власність землі такою самою площею й тотожного призначення. Завдяки цьому він незаконно отримав у власність ще одну земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в Ріпкинському районі Чернігівської області. Суд призначив правопорушнику покарання у виді штрафу в розмірі 17 тис. грн із застосуванням спеціальної конфіскації земельної ділянки в дохід держави.
Під час розслідування встановлені особи, які пропонували такі незаконні послуги, щодо них триває досудове слідство, але не за процесуальним керівництвом спеціалізованих прокурорів, оскільки ці особи не є військовослужбовцями.
До честі ветеранів АТО/ООС, переважна більшість з них відмовилась від цих незаконних оборудок.
– А щодо організованих груп?
– Загалом до суду спрямовано 4 обвинувальних акти щодо злочинів, вчинених у складі організованих груп.
У січні до суду направлено обвинувальний акт щодо директора та колишнього директора одного з ТОВ, двох фізичних осіб-підприємців, які, у складі організованої групи, завищили обсяги і вартість виконаних робіт, а також здійснили службове підроблення офіційних документів. У такий спосіб вони привласнили грошові кошти військової частини Вінницької області в розмірі 19 млн грн, що мали піти на капітальне будівництво дорожньої мережі охоронного периметру технічної території. Розгляд обвинувального акта триває.
У червні до суду скеровано обвинувальний акт щодо шести осіб організованої групи - заступника командира, начальника служби, однієї з військових частин Київської області, головного спеціаліста Центрального управління забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу командування Сил логістики Збройних Сил України та трьох цивільних. Вони з листопада 2019 року по травень 2020 року привласнили пальне цієї ж військової частини, що завдало державі збитків на 1 мільйон 765 тис. грн.
Також зазначений заступник командира військової частини під приводом надуманої заборгованості вимагав у цивільної особи 730 тис. грн, погрожуючи потерпілому вбивством із застосуванням короткоствольної вогнепальної зброї. Розгляд обвинувального акту триває.
– Нещодавно відбулася міжнародна конференція щодо функціонування військової юстиції в умовах збройного конфлікту. Якщо говорити глобально, досвід якої країни, на ваш погляд, потрібно зараз насамперед врахувати Україні в процесі відновлення системи військової юстиції?
- Я думаю, дещо некоректно брати якусь одну країну. Кожна країна унікальна за своєю ментальністю, правовою культурою тощо. Проте в глобальному плані найближче до нас, як на мене, Азербайджан. Військова прокуратура там комплектується як військовими, так і військовослужбовцями запасу. У них, до речі, залишилася правозахисна функція. Тобто вони мають право проводити перевірки, призначати, вимагати проведення перевірок, комплексних заходів тощо.
У даний час нас позбавили, так би мовити, можливості законно проводити перевірки. Проте, за зверненнями громадян, я спостерігаю, як це сприймається суспільством. Написали скаргу до нас. Якщо там є склад злочину, приймаю рішення в порядку статті 214 КПК, якщо ні – пересилаю в міністерство. Люди приходять, телефонують мені, мовляв, як то так, що ви пересилаєте надані вам документи, а не перевіряєте вказані факти правопорушень? Доводиться пояснювати, що я не маю права цього робити. Обурюються: чого ж ви спрямовуєте їх фактично в той орган, дії якого оскаржуються? Це ж нонсенс… І народні депутати інколи досі пишуть у свої зверненнях прохання провести перевірку, ще по-старому… А ми всі такі звернення вимушені скеровувати за належністю.
Щодо конкретної моделі, впевнений, що військова юстиція повинна бути окремою системою. Ця діяльність має свою специфіку.
Наведу приклад. Можливо, хтось скаже, що він не суттєвий, але гадаю, вам буде простіше зрозуміти, що я маю на увазі. У жовтні цього року в зоні ООС проводили слідчі дії на території, прилеглій до однієї з військових частин, де було виявлено значну кількість зброї, боєприпаси різного калібру, видів тощо. І військовослужбовці цієї частини намагалися перешкодити цьому, не реагували на вимоги правоохоронних органів і виявили бажання спілкуватися винятково з представником прокуратури, який має військове звання, отже - який є військовослужбовцем. Коли прийшов мій колега, вони одразу: як до вас звертатися? Він називає ім’я, прізвище та посаду. – Це зрозуміло, як до вас звертатися? Він уже називає ім’я, по-батькові, посаду. – Це зрозуміло, але як до вас звертатися: ваше військове звання? – Полковник запасу, і лише тоді почалась розмова по суті. Військові, у першу чергу, сприймають військових.
Спитайте цивільну особу, що таке карта мінних полів, де вони зберігаються, як вони оформлюються, коли починається навчальний період у військах тощо? Цивільний вам на це не відповість.
З військовослужбовцями треба розмовляти саме їхньою мовою. Там специфічне мислення, специфічне розуміння будь-яких обставин, своє поняття військової честі, військових ритуалів. Все загалом. Необхідно достеменно знати бойові статути, розрізняти на карті опорно-взводний пункт від ротного, танк від БМП... Військова наука – є наукою життя. Усі правила у військах написані кров’ю.
Так само, на мій погляд, система військовою юстиції буде неповноцінною без спеціалізованого органу досудового розслідування та військових судів. Зараз дуже затребуваний вислів у всіх тімбілдінгах: керівникові необхідно розвивати емпатію до підлеглих. У військового судді буде "належна" емпатія до військового. Він зрозуміє мотив вчиненого злочину та вплив зовнішніх факторів (бойової обстановки, відносин в колективі тощо) на це.
Суд же керується не лише винятково законом, а і власним переконанням. Якщо ти знаєш, особливості вартової служби, її нюанси, якщо ти знаєш, як проходять військові ритуали, це все важливо для власного переконання. Тому суд над військовими повинен бути також військовим. Він буде менш завантаженим ніж суди загальної юрисдикції, слухатиме кримінальні провадження вчасно. У мене був такий випадок: військовослужбовця визнали потерпілим у кримінальному провадженні, коли він був лейтенантом. А допитували його в суді, коли він мав вже військове звання капітан.
Тому ще раз акцентую: Україні потрібно будувати систему військової юстиції. Військові злочини, як і злочини, вчинені військовослужбовцями, мають розслідувати військові слідчі, стороною обвинувачення мають бути військові прокурори, а судити мають військові судді.
Така система жодним чином не суперечить стандартам НАТО і є діючою, з різними варіаціями в наших європейських сусідів, Великій Британії, США, Канаді тощо. Тим більше, що Україна сьогодні знаходиться де-факто в умовах війни.
Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"
Фото: Наталія Шаромова, "Цензор.НЕТ"
